звикати

звикати
= звикти, звикнути
1) (перев. з інфін. — набувати звички робити що-н.), навикати, навикнути, звикатися, звикнутися
2) (до кого-чого й з інфін. — повністю пристосуватися до кого / чого-н., уважати щось звичайним, звичним), звикатися, звикнутися, звиктися (з ким-чим), призвичаюватися, призвичаїтися (до кого-чого й без додатка), акліматизуватися (до кого-чого й без додатка), освоюватися, освоїтися (з ким-чим і без додатка), обвикати, обвикнути, обвикти (до кого-чого й без додатка), обвикатися, обвикнутися, обвиктися (з ким-чим і без додатка), у[в]тягуватися, у[в]тягатися, у[в]тягнутися, у[в]тягтися (у що й без додатка), обізнаватися, обізнатися (з ким-чим і без додатка), присвоюватися, присвоїтися, озвичаюватися, озвичаїтися, о(б)говтуватися, о(б)говтатися (перев. без додатка), обім'ятися, обтертися, огле[я]дітися, пригля[е]дітися; пристосовуватися, пристосуватися, притиратися, притертися, притерплюватися, притерпітися (перев. до неприємного)

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "звикати" в других словарях:

  • звикати — звикам, каш, Пр. Звикати, призвичаюватися …   Словник лемківскої говірки

  • звикати — і рідко ізвика/ти, а/ю, а/єш, недок., зви/кнути і рідко ізви/кнути і зви/кти і ізви/кти, кну, кнеш; мин. ч. звик і ізви/к, ла, ло; док. 1) перев. з інфін. Набувати звички робити що небудь, поводитися певним чином. || Набувати навичок, уміння в… …   Український тлумачний словник

  • звикати — [звиека/тие] а/йу, а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • звикати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • обикнути — звикати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • зживатися — і рідко ізжива/тися, а/юся, а/єшся, недок., зжи/тися, зживу/ся, зживе/шся і рідко ізжи/тися, ізживу/ся, ізживе/шся, док. 1) Перебуваючи, живучи, працюючи певний час де небудь із кимось, звикати один до одного, здружуватися. 2) перен. Постійно… …   Український тлумачний словник

  • обживатися — а/юся, а/єшся, недок., обжи/тися, иву/ся, иве/шся, док. 1) Звикати до життя на новому місці, в нових умовах; освоюватися. || Звикати до нових умов, обставин життя, освоюватися з новими людьми. 2) Купувати предмети побуту, господарства і т. ін.;… …   Український тлумачний словник

  • приживатися — а/юся, а/єшся, недок., прижи/тися, иву/ся, иве/шся, док. 1) Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим небудь. || Звикати до нового місця, залишатися жити де небудь. || Звикати до кого небудь, здружуватися з кимсь. 2) Рости після… …   Український тлумачний словник

  • уживатися — I (вжива/тися), а/ється, недок. 1) Мати застосування; використовуватися. 2) Пас. до уживати. II (вжива/тися), а/юся, а/єшся, недок., ужи/тися (вжи/тися), уживу/ся, уживе/шся, док. 1) з ким. Живучи, працюючи, перебуваючи певний час разом, звикати… …   Український тлумачний словник

  • адаптуватися — у/юсь, у/єшся, док. і недок. 1) Пристосуватися (пристосовуватися) до умов існування, функціонування (про живий організм, орган і т. ін.). 2) перен. Звикнути (звикати) до нового середовища, до незвичних умов (праці, побуту і т. ін.); освоїтися… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»